Меню
Главная страница
О задачах издания
Хроника церковной жизни
Проповеди, статьи
История Церкви
О Катакомбной Церкви
Православное богословие
Православное богослужение
Православная педагогика
Православие и наука
Православная культура, литература
Истинное Православие и апостасия
Истинное Православие и сергианство
Истинное Православие и экуменизм
Апостасия РПЦЗ
Расколы, секты
Жития подвижников благочестия
Православная миссия
Пастырское училище
Фотогалерея
Проповеди-аудио

Поиск


Подписка

Подписаться
Отписаться

Наш баннер

Получить код

Ссылки
Леснинский монастырь

Свято-Успенский приход

Severo-amerikanskaya eparhiya

Pravoslavnoe bogosluzhenie

Serbskaya IPC

Manastir Noviy Steynik


КИЇВСЬКА ПРАВОСЛАВНА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ (1920 – 1924): викладацький склад, контингент студентів, особливості функціонування

А.В. Стародуб: Доклад на Международной научной конференции "Церковное подполье в СССР", Чернигов, 19 ноября 2011 г.

 

СТАРОДУБ Андрій Вікторович

(м. Київ, Україна)

 

 

КИЇВСЬКА ПРАВОСЛАВНА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ (1920 – 1924):

викладацький склад, контингент студентів, особливості функціонування

 

 

Де-юре, Київська православна богословська академія (КПБА) була приватним навчальним закладом, що існував при Київському православному богословському товаристві з лютого 1920 до травня 1924 років. Де-факто, під цією назвою продовжила існування Київська Духовна Академія (КДА), формально закрита Радянським урядом в квітні 1919-го, а фактично припинила свою діяльність в грудні того ж року[1].

Можливості дослідження історії цього навчального закладу обмежені джерельною базою, а саме – невеликою кількістю діловодних документів КПБА, що збереглися у фонді КДА в Інституті рукопису Національної Бібліотеки України ім. В. Вернадського та особовому фонді останнього ректора Академії єпископа Василія (Богдашевського)[2], листуванням з особових фондів професорів КДА, насамперед – професора-протоієрея Івана Королькова у цьому ж архіві[3]. У інших архівних фондах, повязаних з КДА збереглися лише поодинокі документи, пов’язані з КПБА. Зокрема, в архіві академії в ЦДІАК України є курсова робота, датована 1922 роком[4], а в збірці дисертацій студентів академії – лише одна кандидатська (священика Миколи Кенорецького)[5], захист якої відбувся вже після «перевтілення» КДА в КПБА[6].

Мною вже висловлювались сумніви щодо можливості віднайдення джерел, які б суттєво розширили уявлення про специфіку функціонування даного навчального закладу[7]. Ймовірно, відомі на даний момент документи складають левову частку умовного архіву КПБА, адже, на відміну від дореволюційної КДА, вона була не тільки «меншою» (в сенсі кількості студентів та викладачів), але й «неформальнішою» (не потребувала докладної системи фіксації виявів академічного життя).

Певні надії можна було покладати на дані, що містилися в слідчих справах репресованих професорів та студентів Академії, однак виправдались вони лише частково. Зокрема, КПБА згадувалась у свідченнях професорів Миколи Гроссу, Петра Кудрявцева, студента Олексія Глаголєва та ін., але в жодному з них ця тема не деталізувалась. Причиною цьому є те, що КПБА діяла легально, а отже викладання та навчання в ній не містило складу злочину і не цікавило слідчих. Зрештою, на даному моменті акцентували увагу самі підслідчі, вживаючи щодо Академії означень «разрешенная Админотделом» (Глаголєв) та «разрешенная правительством» (Кудрявцев). Професор-протоієрей Гроссу також оминає у своїх свідченнях період 1920-1924 років, згадуючи лише про той період (після травня 1924), коли він, за проханням протоієрея Глаголєва, приймав іспити у тих студентів, що не встигли їх здати в період до закриття Академії. І саме ці епізоди цікавили слідство, оскільки були прикладом участі у «підпільній», «недозволеній» діяльності.

Дослівно покази Гроссу зафіксовані наступним чином: «Как профессор бывшей Киевской Богословской Академии, я и после закрытия последней в 1924-м году, наравне с другими профессорами, продолжал принимать зачёты от бывших студентов, которые этого не успели сделать в своё время. Несколько лет назад я прекратил приём этих зачётов, категорически отказался от удовлетворения подобных просьб, о чём я заявил и бывшему ректору Академии профессору А. Глаголеву. Деяние это моё, как носящее характер своего рода конспирации, я также осуждаю, как контрреволюционное»[8]. На мою думку, висновок, що його роблять деякі автори[9] щодо того, що КПБА продовжувала своє існування до 1927 року, є занадто сміливим. По-перше, фраза «несколько лет назад», написана у лютому 1931 року не обов’язково означає докладно 3 чи 4 роки, по-друге, прийом екзаменів у окремих осіб – не є свідченням повноцінного функціонування навчального закладу, по-третє – позиціонування протоієрея Гроссу та час припинення ним співробітництва з Глаголєвим не можна «автоматично» застосувати й до інших колишніх професорів.

Втім, матеріали з слідчих справ все ж-таки дають деяку інформацію про особливості роботи КПБА та ступінь участі в ній окремих колишніх професорів КДА. Щоправда, варто брати до уваги обставини, за яких було зафіксовано ті чи інші дані. Наприклад, якщо буквально сприйняти свідчення Петра Кудрявцева 1938 року, то можна виснувати, що він лише спорадично брав участь в роботі Академії. Він навіть не вживає назву КПБА, а говорить про «частные богословские курсы», стверджуючи, до того ж, що вони існували з 1922 по 1924 рік[10]. Однак уважне прочитання цієї частини свідчень Кудрявцева наводить на думку про те, що професор зумисне «маргіналізує» свою поінформованість про дану справу, стверджуючи, що за весь час існування Академії приймав екзамени лише у двох священиків (Попова та Григоровича), протодиякона Лисянського та консультував священика Олександра Вишнякова з питань, пов’язаних з кандидатською дисертацією останнього. Петро Павлович намагався назвати прізвища тільки тих людей, які вже померли (священик Хрисанф Григорович та протодиякон Георгій Лисянський) або виїхали з Києва (священик Володимир Попов).

З іншого боку, наскільки про це можна судити на підставі документації, що залишилась від КПБА (розкладів занять, зошитів, в яких фіксувались прочитані професорами лекції), Кудрявцев дійсно не брав активної участі в діяльності Академії, а також, найімовірніше, був задіяний у викладанні лише починаючи з 1922 року.

Непростою для інтерпретації є й зафіксоване у свідченнях сина останнього керівника КПБА отця Олександра Глаголєва твердження, що він не отримав вищої освіти[11]. Відомо, натомість, що Олексій Олександрович закінчив Академію у 1924-му, у складі першого і єдиного її випуску[12]. Глаголєв-молодший, вірогідно, свідомо не наполягав на наявності в нього спеціалізованої богословської освіти – з одного боку тому, що з точки зору радянської влади володар диплому КПБА не був людиною з вищою освітою (на відміну від тих, хто закінчив дореволюційні духовні Академії), а з іншого – ця інформація дисонувала з власноручно вписаним до анкети соціальним статусом – «рабочий» (слідчим це було підкреслено червоним олівцем)[13]. Глаголєв-молодший дійсно, на момент затримання (травень 1932 року) працював чорноробом у зоопарку і, не зважаючи на походження, фактично міг вважатись «пролетарієм». Згадка ж про отримання вищої богословської освіти не надто пасувала до подібного соціального статусу.

Таким чином, матеріали слідчих справ колишніх викладачів та студентів КПБА проливають світло лише на окремі деталі історії Академії. Щоправда, висновок цей зроблено на підставі перегляду обмеженої кількості справ, у той час як до жорен репресивної машини потрапили значна частина викладачів і чи не більшість вихованців даного навчального закладу. Очевидно, що дослідження в цьому напрямку варто продовжити, але, попередньо потрібно поіменно окреслити коло пошуку. Варто, втім, враховувати, що дехто з професорів помер ще до початку масових репресій[14] або не потрапляв під слідство.

Склад професури встановити достатньо просто і цей перелік буде відносно коротким, оскільки до роботи КПБА залучались виключно колишні викладачі КДА.

Ректором Академії був єпископ Василій (Богдашевський) (1861-1933)[15], однак в останній рік існування КПБА (з квітня 1923 по травень 1924) його обов’язки (владику було вислано до Зирянського краю)[16] виконував протоієрей Олександр Олександрович Глаголєв (1872-1937)[17]. Окрім вже згаданих Петра Павловича Кудрявцева (1868-1940)[18] та Миколи Степановича Гроссу (1875 – після 1931), в Академії викладали також протоієрей Василь Дмитрович Прилуцький (1882-1936), священик Олексій Іванович Чекановський (1881-1939), професори Василь Ілліч Екземплярський (1875-1933)[19], Володимир Петрович Рибінський (1867-1944), Михайло Федорович Оксіюк (1884-1961), Михайло Миколайович Скабалланович (1871-1931), Леонід Олександрович Соколов[20], Григорій Григорович Попович, Василь Дмитрович Попов, Микола Дмитрович Бесарабов.

Важко достеменно встановити ступінь участі кожного з викладачів у її роботі. Наприклад, невідомо, чи читав якийсь лекційний курс або проводив практичні заняття професор-протоієрей Іван Миколайович Корольков (1845-1930(?)), однак з листування між ним та ректором КПБА можна виснувати, що Корольков продовжував здійснювати наукові дослідження, задумані ще за часів існування КДА[21], а також брав участь у засіданнях Ради КПБА[22]. Ймовірно, такий же, більше символічний, аніж дієвий зв’язок з Академією підтримували й деякі інші професори старшого покоління (наприклад – Володимир Зенонович Завитневич (1853-1927)).

Канцелярськими справами в академії займався Дмитро Горохов – колишній помічник інспектора КДА. В лютому 1920 року він ще підписувався як помічник інспектора, надалі – його посада була перейменована в «секретаря зі студентських справ»[23].

Окремо варто згадати про останнього бібліотекаря Академії Амвросія Семеновича Криловського (1853-1930)[24]. Після передачі бібліотеки КДА у перепідпорядкування Київського інституту народної освіти, він обійняв посаду бібліотекаря в останньому. Документи, що збереглися в його особовому фонді[25], свідчать про те, що академічна книгозбірня продовжувала активно використовуватись викладачами та студентами КПБА[26].

Натомість приміщення КДА були поступово реквізовані (вже починаючи з лютого 1920). На «історичній» території Академії (у Братському монастирі) вдалося проводити заняття лише в лютому-березні. Так, у період з 3 лютого по 18 березня 1920 року студентам було прочитано 118 лекцій, з них: 28 лекцій з курсу «Догматичне богослов’я» (священик О. Чекановський), 26 лекцій з гомілетики (протоієрей О. Глаголєв), 26 лекцій з літургіки та 12 з церковної археології (обидва курси викладав священик В. Прилуцький), 26 лекцій з Св. Письма Нового Заповіту (доцент М. Бесарабов). Окрім лекційних занять проводились практичні (наприклад – з читання Типікону), а також виголошувались студентські реферати. Зокрема, священик Георгій Ромоданов прочитав доповідь «О священном предании», а священики Спиридон Делієв та Микола Кенорецький – дві окремі доповіді про «Большое огласительное слово св. Григория Нисского»[27].

Починаючи з осені 1920 року, КПБА перейшла до «викладання по квартирам», тобто лекції читались кожним з викладачів у власному помешканні. Якщо співставити цю інформацію зі списком викладачів КДА, в якому вказані їхні адреси, то можна стверджувати – головним «осередком» Богословської академії були квартири професорів, що містились у будинках №№ 8 та 10 на вулиці Волоській[28].

У ректора спочатку були сумніви в тому, що Академію вдасться перевести на новий режим роботи, що так різко контрастував з тим, що практикувався в КДА. У тому, що це (перехід на гнучкий графік викладання, здачі екзаменів та підготовки письмових робіт) треба зробити, єпископа Василія переконав колишній професор Петроградської Духовної Академії Микола Глубоковський. У листі до владики від 25 вересня 1920 року він погодився, що така форма є «сурогатною», але слід підтримувати «академический очаг [] до последней степени и возможности»[29].

За таких умов було важко дотримуватись чіткого розпорядку читання лекцій та проведення екзаменаційних сесій. Студентам, особливо іногороднім, було важко підлаштовуватись під мінливий графік. В якості ілюстрації можна навести уривок з клопотання до Ради КПБА (28 лютого 1922) студента священика Андрія Бойчука, який приїхав 10 січня на екзамены «по метафизике христианства, церковной археологии и церковному праву», але зясувалось, що їх перенесено на кінець лютого. «Перед Рождеством Христовым студенты составили расписание экзаменов так, что начало их падало на 10 января. К указанному числу я и прибыл. Но оказалось, что студенты не напечатали ещё лекций и отложили экзамены на конец февраля и март месяц. На это время мне нельзя прибыть на экзамен по причине чрезвычайных постных предпасхальных служб и по причине тяжкой болезни моего спутника жизни, начавшейся 20 февраля. По указанным причинам я прошу Совет профессоров дозволить мне сдать экзамен по указанным предметам после Пасхальной седмицы»[30] – зазначив він.

Повний перелік студентів, що навчались в Академії в 1920-1924 роках реконструювати складніше. Частина списків збереглася в фонді КДА та особовому фонді Амвросія Криловського у ІР НБУВ (див. Додаток 1). Вони не є вичерпними, оскільки в них немає осіб, зарахованих на навчання в 1923 році[31], однак навіть побіжного прочитання достатньо, щоб впевнитись, що багато з занесених до цих переліків прізвищ зустрічаються в слідчих справах 1930-х років[32].

На підставі списків неможливо встановити, скільки студентів встигли завершити повний курс навчання, адже подеколи це відбулося раніше 1924 року (у випадку студентів КДА останніх курсів, які захистили кандидатські після 1919 року[33]), тоді як частина тих, хто прослухав повний курс лекцій у 1921-1923 роках – не здали всіх необхідних екзаменів та/чи не завершили кандидатські. Натомість ці документи засвідчують, що коротку історію даного навчального закладу можна розділити на два періоди: 1920 та 1921-1924. На першому етапі Академія забезпечувала завершення навчання виключно для студентів КДА старших курсів, а з початку 1921 року почала навчальний процес з новонабраними студентами.

Так чи так, але згадані документи є цінним джерелом з історії КПБА. По-перше, вони дають уявлення про кількість студентів – в середньому вона складала 30-35 осіб. По-друге, проливають світло на склад вільнослухачів. Як виявилось, серед них, принаймні деякий час, були й жінки[34]. По-третє, в окремих списках є додаткові особові дані про окремих студентів, а також зафіксована інформація про особливості організації навчального процесу. Наприклад, збереглися переліки тем для виголошення проповідей, а також своєрідна «відомість», в якій зазначено сплату грошових внесків (ймовірно – на утримання Академії).

На підставі цього джерела ми можемо стверджувати, що максимальна кількість осіб навчалась в КПБА в першому семестрі 1921 року – 35 студентів та 25 вільнослухачів, серед яких було 9 жінок. На 2 семестрі залишилось тільки 6 вільнослухачів і з них лише 1 жінка (Самойлова Валентина). В серпні 1922 було додатково зараховано ще 3 вільнослухачі.

Зарахування студентів відбувалось двічі на рік – у серпні-вересні та лютому. Зокрема, у вересні 1921 було зараховано 13 осіб, у лютому 1922 – 5, у серпні того ж року – 14 осіб. Неможливо точно встановити пропорцію між студентами-киянами та тими, що приїздили з-за меж міста[35], однак, швидше за все, перших було відчутно більше.

Матеріальне становище Академії було відчайдушно скрутним. Збори «на Академію», які проводились по церквам та монастирям Києва (див. Додаток 2), не могли покрити навіть мінімальних її потреб. Час від часу вдавалося отримати допомогу від окремих приватних осіб[36], причому найчастіше йшлося про продукти харчування Наприклад, колишній інспектор КДА, архімандрит Тихон (Ляшенко), надіслав у 1922 році з Берліна кілька продуктових посилок для професорів. Зокрема, у листі до єпископа Василія (Богдашевського) від червня 1922 року він писав: «Получил я письмо от Вас и спешу порадовать Вас. Узнав о нужде, какую терпят профессора родной, до смерти любимой академии, я вышел с ходатайством в Епархиальное управление, где состою товарищем председателя, и вот неделю назад послано на ваше имя пять посылок АРА[37] для профессоров Академии. Думаю, что через месяц Вы получите их. Если удастся, через месяц пошлю ещё такую же посылку»[38]. Однак вже в грудні отець Тихон повідомляв, що йому не вдалося налагодити систематичну допомогу для КПБА і поки що «удалось выпросить на Академию только две 10-долларовые посылки»[39].

Підсумовуючи, можна сказати, що історія Київської православної богословської академії є прикладом того, наскільки проблематичним було збереження вищої богословської школи в умовах радянської дійсності. Пристосування до формальних вимог законодавства ще не означало появи реальних можливостей для організації навчального процесу. Попри те, що КПБА діяла легально, діяльність її професорів та студентів, де-факто, була своєрідним викликом системі, в якій Церква мала відмерти як «пережиток минулого».

 

 

ДОДАТОК I

 

Списки студентів та вільнослухачів

Київської православної богословської академії (КПБА)

(1921 – 1922 роки)

 

І. Список студентів та вільнослухачів КПБА станом на початок 1921 року.

 

Студенты

 

1921[40]год[41]

 

1. Барзилович Петр, священник[42]

Богоявленский Сергей[43]

Бойчук Андрей, священник

Бурдонос Сергей, священник

5. Вишняков Александр, священник

Глаголев Алексей

Горянский Сергей

Грабовский Иван, священник

Гримальский Авксентий, протоиерей

10. Гримальский Яков

Денисенко Петр

Дубиллер Платон

Едлинский Георгий

Зиверт Владимир

15. Иосиф (Яцковский), иеромонах

Клюковский Юрий

Комарницкий Федор, священник

Контраневич Хрисанф

Кулинский Виталий, протоиерей

20. Кремышевский Александр

Куторга Дмитрий

Лисянский Георгий, протодиакон

Маркевич Федот, диакон

Мезько Николай[44]

25. Михайловский Иван

Образцов Василий

Пивонский Сергей

Рачинский Захар

Сергеев Михаил

30. Сокальский Владимир

Соколов Николай

Урбан Владимир, священник[45]

Хойнацкий Степан

Шаповал Евграф

35. Ярошемский Николай, священник

 

 

Вольнослушатели

 

1921 год

 

1. Высоцкий Степан

Вячеслав, иеродиакон

Гаупп Анна

Глаголев Сергей

5. Горбачева Евдокия

Гроховская Виктория

Эразм, иеромонах

Замечко Александр

Зботонова Мария

10. Изюмин Павел

Иринарх, иеромонах

Клименко Екатерина

Клингенберг Евгения

Ларин Владимир[46]

15. Лемисов Сергей, диакон

Лободзинский Климент

Лопушанская Елена

Михайловнин Александр

Самойлова Валентина

20. Самойлов Михаил

Сергеев Михаил

Сидоров Сергей

Туркевич Адам

Фатеева Любовь

25. Чепурковский Антон

 

ІР НБУВ. – Ф. 160. – Спр. 904. – Арк. 93-94. Рукопис. Оригінал

 

 

ІІ. Список студентів КПБА ІІ та ІІІ семестрів навчання

(станом на березень 1922 року) з зазначенням тем для написання проповідей.

 

Список студентов

Киевской православной Богословской Академии ІІ – ІІІ-го семестра

с указанием назначенной им проповеди[47]

 

1. Алабовский Иван*[48], священник. II/2

Барзилович Петр, священник. II/2. Неделя о Святом апостоле Фоме

Бирюкович Леонид*. II/2

Богоявленский Сергей*. II/2

Бойчук Андрей, священник. II/2. Неделя Святых жен мироносиц[49]

Бортовский Александр*, священник. II/2

Вишняков Александр, священник. II/2. Неделя о расслабленном[50]

Война Степан*. II/1

Глаголев Алексей. II/2. Неделя о самарянке[51]

Головков Пётр*, протоиерей. II/1[52]

5. Горянский Сергей. II/2. Неделя о самарянке[53]

Грабовский Иван, священник. II/2. На день священномученика Макария (1-е мая)

Григорович Хрисанф, священник. II/2. На день перенесения мощей Святителя Николая (9 мая)

Гримальский Яков. II/2. На день Святого евангелиста Иоанна Богослова (8 мая)

Денисенко Пётр. II /2. На Вознесение Господа

Едлинский Георгий. II/2. Неделя Святых Отец[54]

10. Изюмин Павел. II/2. Неделя Пятидесятницы[55]

Иосиф [Яцковский], иеромонах*. II/2

Квасницкий Борис*. II/1

Клюковский Юрий*. II/2

Ключко Александр*, священник. II/1[56]

Комов Николай*. II/1

Комарницкий Федор, священник. II/2. Неделя Всех Святых[57]

Константинов Лев. II/1. Неделя по Всех святых

Куменко Иван. II/1. Неделя 3-я по Пятидесятнице[58]

Левитский Евтихий*, священник. II/1

Лисянский Георгий, протодиакон. II 2. Неделя 4-я по Пятидесятнице[59]

Литвинович Николай*, священник. II/1

Малеванный Авксентий*. II/1

Мезько Николай. II/2. На Рождество Предтечи и Крестителя Иоанна

Мельников Александр. II/1. Неделя 5-я по Пятидесятнице[60]

Михайловский Иван. II/2. На день Святых апостолов Петра и Павла

Пивонский Сергей. II/2. Неделя 6-я по Пятидесятнице[61]

Проценко Степан*. II/1

Ратушняк Порфирий, священник. II/1

Рачинский Захар. II/2. Неделя 7-я по Пятидесятнице[62]

Сергеев Михаил. II/2. Неделя 8-я по Пятидесятнице

Середа Николай*. II/1

Субботин Александр*, протоиерей. II/1

Цветковский Виталий*. II/1

Урбан Владимир, священник. II/2. На день Святого пророка Илии[63]

Ярошемский Николай, священник. II/2. Неделя 9-я по Пятидесятнице

Ястремский Георгий*, священник. II/2

Яцутин Николай*. II/1

Бахолдин Павел[64]

Ванига Фёдор. На день Святых князей Бориса и Глеба (24 июня)[65]

Готовцев Василий. Неделя 10-я по Пятидесятнице

Хряков [Иван]. На День происхождения древ Честного Креста (1-е августа)[66]

Нечай Дмитрий. На Преображение Господне

 

Проповедь должна быть представлена не позже 25-го сего марта

 

Ректор Академии Епископ Василий

 

3 марта 1922 года

 

ІР НБУВ. – Ф. 160. – Спр. 904. – Арк. 91-91 зв. Рукопис. Чернетка.

 

 

ІІІ. Списки студентів та вільнослухачів КПБА (станом на 15 вересня 1922 року).

 

Список студентов Киевской православной Богословской Академии

 

ІІ/2

 

1. Барзилович Петр, священник

Бойчук Андрей, священник

Вишняков Александр, священник

Глаголев Алексей

5. Горянский Сергей

Грабовский Иван, священник

Григорович Хрисанф, священник

Гримальский Яков

Едлинский Георгий

10. Изюмин Павел

Иосиф [Яцковский], иеромонах

Комарницкий Федор, священник

Лисянский Георгий, протодиакон

Мезько Николай

15. Михайловский Иван

Пивонский Сергей

Рачинский Захар

Сергеев Михаил

Урбан Владимир, священник

20. Ярошемский Николай, священник

 

 

Список студентов, принятых в сентябре 1921

 

ІІ/1

 

1. Алабовский Иван, священник

Бортовский Александр, священник

Война Степан[67]

Кваснецкий Борис, священник

5. Ключко Александр, священник

Комов Николай

Константинов Лев

Левитский Евтихий, священник

Литвинович Николай, священник

10. Мельников Александр

Проценко Степан

Ракушняк Порфирий, священник

13. Середа Николай

 

 

Список вольнослушателей на II-й семестр

 

1. Венглинский Василий

Винниченко Василий

Вячеслав, иеродиакон

Самойлова Валентина

5. Самолов Михаил

6. Чепурковский Антон, диакон

 

 

Список студентов, принятых на ІІІ семестр в феврале 1922 года

 

1. Бохолдин Павел

Ванига Фёдор

Готовцев Василий

Холодкевич Петр

5. Хряков Иван

 

 

Список студентов принятых, на IV семестр в августе 1922 года

 

1. Будович Макар

Гарнишевский Борис

Гришин Василий

Карнаущенко Николай

5. Константинов Сергей

Косюра Георгий

Петров Николай

Попов Владимир, священник

Попов Зосима

10. Сивай Владимир

Сисневский Евгений

Смарагд, иеромонах

Шаповалов Евграф

14. Фабрикантов Николай, диакон

 

 

Вольнослушатели Академии, принятые в августе 1922 года

 

1. Тихон (Касатонов), иеродиакон

Слизченко Андрей

3. Бедрицкий Николай

 

 

Список студентов Киевской православной Богословской Академии,

перешедших на IV семестр

 

1. Бойчук Андрей, священник

Вишняков Александр, священник

Глаголев Алексей

Горянский Сергей

5. Григорович Хрисанф, священник

Денисенко Петр

Едлинский Георгий

Изюмин Павел

Клюковский Юрий

Комарницкий Федор, священник

10. Константинов Лев

Куменко Иван

Лисянский Георгий, протодиакон

Мезько Николай

Мельников Александр

15. Михайловский Иван

Пивонский Сергей

Рачинский Захар

Урбан Владимир, священник

Ярменский Николай, священник

20. Яцутин Николай

1922 сентября 15 дня

Секретарь по студенческим делам Д. Горохов[68]

 

ІР НБУВ. – Ф. 184. – Спр. 89. – Арк. 13, 13 зв, 14, 14 зв., 19, 20, 20 зв. Рукопис. Оригінал.

 

 

ІV. Список студентів КПБА з інформацією про сплату внеску на утримання Академії

(1922 рік)

 

 

№№ по порядку

Фамилия и имя

Количество взноса

Отметка о регистрации

Особые примечания

1.

Бирюкович Леонид

нет

 

2.

Бойчук Андрей

 

Освобождён от взноса студентами

3.

Бохолдин Павел

3 м[69]

 

 

4.

Будович Макар

нет

 

5.

Ванига Фёдор

3 м

 

 

6.

Вишняков Александр

3 м

 

 

7.

Глаголев Алексей

 

 

8.

Горянский Сергей

3 м

 

 

9.

Григорович Хрисанф

 

 

10.

Готовцев Василий

3 м

 

 

11.

Гришин Василий

нет

 

12.

Денисенко Пётр

3 м

 

 

13.

Гарнишевский Борис

3 м

 

 

14.

Едлинский Георгий

3 м

 

 

15.

Изюмин Павел

3 м

 

 

16.

Коморницкий Фёдор

 

 

17.

Константинов Лев

нет

 

18.

Куменко Иван

 

 

19.

Карнаущенко Николай

 

 

20.

Косюра Георгий

 

 

21.

Константинов Сергей

нет

 

22.

Лисянский Георгий

3 м

 

 

23.

Мезько Николай

 

 

24.

Мельников Алексанлр

 

 

25.

Михайловский Иван

3 м

 

 

26.

Малеванный Авксентий

нет

 

27.

Пивонский Сергей

нет

 

28.

Попов Владимир

3 м

 

 

29.

Попов Зосима

3 м

 

 

30.

Петров Николай

3 м

 

 

31.

Рачинский Захар

3 м

 

 

32.

Сисневкий Евгений

нет

 

33.

Смарагд (иеромонах)

3 м

 

 

34.

Сивай Владимир

 

Освобождён от взноса студентами

35.

Урбан Владимир

 

 

36.

Харбинатов Николай

3 м

 

 

37.

Холодневич Пётр

нет

 

38.

Хряков Иван

3 м

 

 

39.

Яцутин Николай

нет

 

40.

Яржемский Николай

 

Освобождён от взноса студентами

41.

Шаповалов Евграф

 

 

42.

Соколов Николай

 

 

 

43.

Тхор Григорий

3 м

 

 

44.

Чекавский Виталий

 

 

 

 

 

 

В. Попов[70]

 

ІР НБУВ. – Ф. 160. – Спр. 904. – Арк. 96-96 зв, 97.Рукопис. Оригінал.

 

 

ДОДАТОК II

 

Відозва від імені викладачів та студентів КПБА

з приводу скрутного матеріального становища Академії

(вересень 1922 року)

 

 

ВОЗЗВАНИЕ

 

Киевская духовная Академия служит церкви и православному народу более 300 лет.

Заслуги Академии в проошлом чрезвычайно велики. Она сохранила нашу святую веру от всяких искажений и повреждений. Она спасла нашу православную церковь от порабощения инославием. Она предкам нашим дала силы духовные для защиты самобытности и независимости нашего славного народа. Она с любовью сберегла те духовные сокровища, которые составляют залог дальнейшего его развития и процветания.

Но безмерно великим представляется значение Академии для будущего. Сейчас у нас иссякли уже почти все источники христианского просвещения, и церковь наша уже испытывает громадные затруднения как при защите веры от сильных нападок неверия, так и вообще при пополнении поредевших кадров образованных пастырей. Одна Академия продолжает свою духовно-просветительную работу. Немногие оставшиеся в живых профессора, самоотверженные любители православного богословия, борясь с неверием, с тяжелыми условиями этой работы, делают своё великое дело в сознании его святости и необходимости для блага Церкви. И кто может составить себе достаточное представление о тех ужасных последствиях, какие последовали бы для нас от прекращения деятельности православной духовной Академии.

Да избавит нас Господь от этих бедствий.

Академия нуждается и в моральной и в материальной поддержке. Окажем ей эту поддержку в той высшей мере, какой она заслуживает. Пусть каждый православный христианин сочтёт своим святейшим долгом принести свою лепту на содержание Академии и тем внести свою долю в наследие, которое Академия бережно хранит для последующих поколений. Монастыри и церкви пусть содействуют прошению Академии непрестанными о ней молитвами.

 

ВАШЕ ВЫСОКОПРЕПОДОБИЕ

 

Киевская православная духовная Академия переживает чрезвычайно тяжелый период в своём свыше 300 летнем существовании.

Вынужденные ютиться по углам частных квартир, с небольшим составом полуголодных профессоров и таких же студентов, но воодушевлённые желанием сохранить для лучшего будущего дорогое наследие прошлого – теологическую православную науку, Академия сейчас начала свои занятия в новом семестре абсолютно без всяких средств содержания.

Не питая никаких радужных надежд на улучшение условий своей работы в близком будущем, Академия, тем не менее, твёрдо верит, что православное население города Киева по крайней мере облегчит её положение.

С благословения Его Высокопреосвященства 1 и 2 октября сего года в храмах г. Киева будет произведён сбор пожертвований на Академию.

Академия покорнейше просит Ваше Высокопреподобие оказать содействие этому сбору.

Для производства означенного сбора студенты Академии командируют своего представителя.

Если по каким либо обстоятельствам 1 и 2 октября в Вашем храме нельзя было произвести сбора, то благоволите перенести его на ближайшие два праздничных дня.

Собранные пожертвования, по составлении о сборе акта, или передаются представителю студентов или направляются через отцов благочинных на имя Ректора Академии Епископа Василия.

 

По уполномочию академического братства профессоров и студентов

 

Староста П. Изюмин[71]

 

ІР НБУВ. – Ф. 160. – Спр. 1405. – Арк. 1. Машинопис. Копія.

 

ПРИМІТКИ ТА ПОСИЛАННЯ:


[1] Автор не поділяє точку зору дослідників, які категорично розмежовують історію КДА та КПБА та наполягають на тому, що традиції вищої богословської освіти в Наддніпрянській Україні було перервано у 1919 році (наприклад див.: Шип Н.А. Київська духовна академія в культурно-освітянському просторі України (1819-1919). К., Вид-во ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2010. С. 13, 23).

[2] Огляд документів з фонду єпископа Василія (Богдашевського) за цей період див.: Пастушенко Л. Архієпископ Канівський Василій (Дмитро Іванович Богдашевський): матеріали до життєпису // Труди Київської духовної Академії (далі – Труди КДА). – 2011. – № 15. – С. 164-166; Ткачук М. «Академию бесконечно люблю…»: архиепископ Василий (Богдашевский) как студент, профессор и ректор Киевской духовной академии // Труди КДА. – 2012. – № 16. – С. 51-56.

[3] Огляд документів див.: Стародуб А. Академія в останні роки свого існування (1919-1923) // Національний Університет Києво-Могилянська академія. Наукові записки. Т. 35 «Київська Академія».К., 2005 С. 66-78.

[4] Центральний державний історичний архів України в Києві (ЦДІАК України). Ф. 711.Оп. 3. Спр. 4946.

[5] Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. 304. Дис. 2504. Кенорецкий Н. «Религиозное воспитание в средней школе».

[6] На дисертації є помітка ректора про те, що текст переданий для ознайомлення професору Леоніду Олександровичу Соколову 5 серпня 1920 року.

[7] Стародуб А. Академія в останні роки існування… С. 66-67; Його ж. Статут Київської православної богословської академії (1920-1924) // Труди КДА. – 2010. – № 12. – С. 253.

[8] Центральний державний архів громадських обєднань України (ЦДАГО України). Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 66923. – Т. 2. – Арк. 115.

[9] Кокурин С. Открыта памятная доска к 100-летию со дня рождения прот. Алексея Глаголева // Віра і культура. 11. 02. 2002. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp://g-vik.narod.ru/2002/n11/02_11s12.htm.

[10] ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 17740. – Арк. 13-14 зв., 25-26.

[11] Там само. Спр. 36069. – Арк. 3

[12] Священник Алексей Глаголев. За други своя / Вступ. слово и публикация Павла Проценко // Священник Александр Глаголев. Купина неопалимая. К.: Дух і літера, 2002 С. 205; Глаголева-Пальян М.А., Яскевич Л.Е. Светильник веры// Там само. С. 264.

[13] ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. Спр. 36069. – Арк. 4-5.

[14] У 1923 році протоієреєм Олександром Глаголєвим було складено «Синодик Киевской Православной Богословской (Духовной) Академии за последние 25 лет (1898-1923 гг.). (ІР НБУВ. Ф. 160. Оп. 1. Спр. 1363. Арк. 1-1 зв). Опубліковано: Титов Ф. Императорская Киевская Духовная Академия. 1615-1915. К.,: «Гопак», 2003. Приложение № 4. С. 557; У 1927 році, також Глаголєвим, складений список професорів, що померли у період з 1918 по 1925 рік (ІР НБУВ. Ф. 191. Оп. 1. Спр. 371. Арк. 2). Опубліковано: Александр Глаголев. Купина неопалимая... – С. 191-192.

[15] Див. також про цей період життя єпископа Василія (Богдашевського): Петрушко В. Священноисповедник Василий (Богдашевский), архиепископ Каневский, и Киевская духовная академия в годы послереволюционной смуты на Украине. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravoslavye.org.ua/index.php?action=fullinfo&r_type=&id=5826; Соколовський О. Церква Христова. Переслідування християн в СРСР. – К.: «Кайрос», 1999. – ­С. 18-19.

[16] Білокінь С. Розгром Київського Єпархіального Управління 1923 року // Київська Старовина. – 1999. – № 1. – С. 89-106.

[17] Мені не вдалося ознайомитись з слідчою справою протоієрея Олександра Глаголєва. Короткий переказ змісту його свідчень на допитах див.: Соколовський О. Церква Христова. Переслідування християн в СРСР. – С. 45-46.

[18] Див. про цей період життя П. Кудрявцева: Пастушенко Л. До життєпису Петра Кудрявцева: нові архівні матеріали // Київська Академія. – Вип. 9. – К., 2011. – С. 113-123.

[19] Окремі деталі цього періоду життя В. Екземплярського див.: Грищенко В.В. Екземплярський у релігійно-філософському житті Києва початку ХХ століття // Наукові записки НаУКМА. – 1999. – Т. 8 Філософія та право. – С. 47-49.

[20] Помер 8 травня 1921 року (ІР НБУВ. – Ф. 191. – Оп. 1. – Спр. 126. – Арк. 1).

[21] ІР НБУВ. – Ф. 162. – Оп. 1. – Спр. 707. – Арк. 1-2.

[22] Там само. Спр. 370.Арк. 1.

[23] Там само.Ф. 184.Оп. 1. – Спр. 89. Арк. 20 зв.

[24] Див. про цей період життя А. Криловського: Дениско Л. Бібліотекар Київської духовної академії Амвросій Семенович Криловський // Тези доп. Міжнародної наукової конференції «Образ епохи: Культурне середовище Києва ХІХ – початку ХХ ст.». К., 1995. – С. 204-206; Її ж. Амвросій Семенович Криловскький (1853-1930) // Вісник Книжкової палати. 2005.  1. – С. 48-52.

[25] Огляд фонду див.: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. – К., 2002. – С. 274-276.

[26] ІР НБУВ. ­ Ф. 184. Оп. 1.Спр. 89. Арк. 9-9 зв.

[27] Там само. Ф. 191. Оп. 1. – Спр. 53. – Арк. 1-35 зв.

[28] Там само. Спр. 59.Арк. 1.

[29] Там само. Спр. 568.Арк. 21.

[30] Там само. Ф. 160. Оп. 1.Спр. 903.Арк. 27.

[31] Збереглися прохання про зарахування на навчання від Євгена Чечота (5(18) березня 1923 року) (ІР НБУВ. – Ф. 160. – Оп. 1. – Спр. 1403. – Арк. 2), священика Миколи Покровського з м. Кам’янське на Катеринославщині (10(23) березня 1923 року) (ІР НБУВ. – Ф. 160. – Оп. 1. – Спр. 1402. – Арк. 1), Анатолія Вороніна з м. Феодосія (березень 1922 року) (ІР НБУВ. – Ф. 160. – Оп. 1. – Спр. 1404. – Арк. 1).

[32] Наприклад, священик Андрій Бойчук (проходив по справі «Истинно-православная церковь»: ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. Спр. 65744), священик Федір Комарницький (по справі «Дело церковников»: ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. Спр. 66923) та ін.

[33] Таким чином, вказана в окремих біографіях дата закінчення КДА – 1919 рік – не завжди є правильною. Наприклад, архієпископ Георгій (Делієв Спиридон Георгійович) де-факто закінчив Академію у 1920 році.

[34] Наявні джерела не дозволяють пояснити ані причини появи серед слухачів КПБА групи жінок («стара» КДА була суто чоловічим навчальним закладом), ані раптове припинення ними відвідування занять.

[35] Можливістю вступу до КПБА цікавились не тільки в Україні. Наприклад, в архіві зберігся лист жителя м. Могильов Златоустова С.Н. до ректора академії (від серпня 1921 року). В ньому, він, серед іншого, просив: «сообщить мне существует ли теперь Духовная Академия и предполагаются ли занятия в наступающем году. Если предполагаются, то при каких условиях для студентов (в отношении помещения, пользования учебными пособиями, платы и других сторон студенческой жизни). Интересуюсь потому, что я прервал образование на ІІІ курсе Московской Духовной Академии в 1918 году за призывом на военную службу и теперь желал бы закончить образование. Кроме того, прошу сообщить, на каком языке ведётся преподавание – русском или украинском» (ІР НБУВ.Ф. 160.Оп. 1.Спр. 1399. – Арк. 1).

[36] Є інформація про продукти, що їх привозив для професорів Академії з своїх поїздок по Київщині о. Спиридон (Кисляков) (Жураковский А., священник. Материалы к житию. – Paris: YMCA-Press,1984. – С. 16), про надсилання у 1923 році невеликих сум валютою деканом богословського факультету Бєлградського університету о. С. Дмитрієвичем (Соколовський О. Церква Христова. Переслідування християн в СРСР. – С.44-45).

[37] АРА (англ. абревіатура ARAAmerican Relief Administration) – американська організація, яка займалась збором допомоги для голодуючих у Європі.

[38] ІР НБУВ.Ф. 191.Оп. 1.Спр. 874.Арк. 1.

[39] Там само.Спр. 876.Арк. 1.

[40] Виправлено з «1920».

[41] На аркуші – помітка: «О начале чтения лекций сообщено в Киевский губернский революционный комитет 29 января за № 12074».

[42] Тут і далі – розкрито всі варіанти скорочень слова «священник».

[43] Імена (окрім чернечих) передаються в сучасній орфографії («Сергей» замість «Сергий», «Яков» замість «Иаков», «Иван» замість «Иоанн» тощо).

[44] Підкреслено прізвища тих студентів, яких немає в іншому варіанті цього списку («Список студентов лекций Киевского православного Богословского общества. 1921 г.» (ІР НБУВ.Ф. 184.Оп. 1.Спр. 89. Арк. 15).

[45] Вступив до КДА в 1917 році (ІР НБУВ.Ф. 160.Оп. 1.Спр. 1375. Арк. 4 зв.).

[46] У списку «Вольнослушатели лекций Киевского православного Богословского общества 1921 г.» (ІР НБУВ.Ф. 184.Спр. 89.Арк. 16-17) цього прізвища немає.

[47] Зберігся ще один варіант цього списку («Список студентов Киевской православной Богословской Академии» (к III семестру)» (НБУВ.­Ф. 160. Оп. 1.Спр. 903.Арк. 5-6). Він ще більш «чорновий» (з кількаразовими виправленнями нумерації, помилками в алфавітному розташуванні прізвищ тощо), однак саме на ньому збереглися помітки про оцінки, що їх отримали студенти за виголошені проповіді, декілька ремарок з приводу конкретних проповідей, зроблених ректором Академії. Цю інформацію та всі змістовні розходження між варіантами відтворюємо у підрядкових примітках.

[48] Тут і далі зірочкою (* ) позначено прізвища тих студентів, що їх було викреслено в оригіналі документу.

[49] Оцінка «5». Згідно з нотатками владики Василія священик Андрій Бойчук також виголосив у Братському монастирі 2 липня (19 червня за юліанським календарем) 1922 року проповідь на тему «О христианской радости» (НБУВ. Ф. 160.Оп. 1.Спр. 437.Арк. 26).

[50] Оцінка «3». Помітка ректора «Неверная проповедь».

[51] Оцінка «4». Помітка ректора «Проповедь больше о самоотречении».

[52] Згідно з другим варіантом списку священик П. Головков мав виголосити проповідь «На Рождество Пресвятой Богородицы (8 сентября)».

[53] Тему викреслено. Згідно з другим варіантом списку С. Горянському було змінено тему проповіді на «Воздвижение Хреста Господня (14 сентября)» за яку він отримав оцінку «3».

[54] Оцінка «4». Помітка ректора «Проповедь о способах Богопознания и традиции»

[55] Оцінка «4–».

[56] Помітка ректора: «Скончался».

[57] Оцінка «4+». Помітка ректора: «Хорошая проповедь».

[58] Оцінка «4». Помітка ректора: «Ищите [нерозб.]. Хорошая проповедь».

[59] Оцінка «5». Помітка ректора: «Проповедь хорошо составлена и произнесена вслух».

[60] Оцінка «4+». Помітка ректора: «О гаданиях бесовских»

[61] Помітка ректора: «О бесноватых»

[62] Оцінка «3». Помітка ректора: «Плохо составленная проповедь». Проповідь було виголошено 23 липня (10 липня за юліанським календарем) 1922 року (НБУВ. Ф. 160.Оп. 1.Спр. 437.Арк. 26 зв.)

[63] Оцінка «4».

[64] Згідно з іншим списком студент П. Бахолдін виголосив проповідь «На усекновение главы Иоанна Предтечи» і отримав за неї оцінку «5». У нотатках ректора є помітка про виголошення проповіді цим студентом 12 вересня (29 серпня за юліанським календарем) 1922 року (НБУВ. ­Ф. 160. Оп. 1.Спр. 437.Арк. 28).

[65] Оцінка «4».

[66] Оцінка «3+».

[67] Вступив до КДА у 1918-му році (ІР НБУВ. Ф. 160. ­Оп. 1.Спр. 904. Арк. 87)

[68] Далі – закреслено: «В сей тетради пронумерованных и скреплённых подписью 16 (шестнадцать листов). Помощник инспектора Академии Д. Горохов».

[69] Йдеться про 3 мільйони радянських карбованців.

[70] Підпис, без коментарів – ймовірно, засвідчення ознайомлення з документом.

[71] На аркуші рукописна помітка – «Братский монастырь». Ймовірно, це позначка адресата конкретної копії відозви.

 

+++

Андрій Стародуб (Київ, Україна) Київська православна богословська академія (1920 – 1924): викладацький склад, контингент студентів, особливості функціонування

В статті на основі аналізу широкого кола джерел визначаються особливості функціонування Київської православної богословської академії (спадкоємиці Київської духовної академії). У додатках вміщено архівні документи, що стосуються історії Академії, зокрема – списки її студентів.

Ключові слова: Київська духовна академія, Київська православна богословська академія

 

Андрей Стародуб (Киев, Украина) Киевская православная богословская академия (1920 – 1924): состав преподавателей, контингент студентов, особенности функционирования

В статье на основе анализа широкого круга источников определяются особенности функционирования Киевской православной богословской академии (наследнице Киевской духовной академии). В приложениях публикуются документы, которые относятся к истории Академии, в частности – списки её студентов.

Ключевые слова: Киевская духовная академия, Киевская православная богословская академия

 

Andriy Starodub (Kiev, Ukraine) Kyiv Orthodox Theological Academy (1920 - 1924): teaching staff, student body, specific of the activity

In this paper, based on analysis of a wide range of sources are determined by the peculiarities of the Kyiv Orthodox Theological Academy. In the annex are published documents that relate to the history of the Academy, in particular - the lists of students.

Keywords: Kiev Theological Academy, Kyiv Orthodox Theological Academy

 

+++

Стародуб Андрей Викторович (Киев, Украина) – кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Института украинской археографии и источниковедения им. М. Грушевского НАН Украины.

 


Дополнительно по данному разделу:
«Милость Моя исцелит тебя…»
Индульгенции в истории Греческой Церкви
Церковное сопротивление в СССР
Ватикан и Россия
Ватикан и большевицкая революция
Русская Церковь в Белой борьбе
КРЕЩЕНИЕ РУССОВ ПРИ АСКОЛЬДЕ И ДИРЕ
Первое (Аскольдово) крещение Руси
Движение "непоминающих" и Московская патриархия
ПОЛОЖЕНИЕ ЦЕРКВИ В СОВЕТСКОЙ РОССИИ


Назад | Начало | Наверх
Главная страница | О задачах издания | Хроника церковной жизни | Проповеди, статьи | История Церкви | О Катакомбной Церкви | Православное богословие | Православное богослужение | Православная педагогика | Православие и наука | Православная культура, литература | Истинное Православие и апостасия | Истинное Православие и сергианство | Истинное Православие и экуменизм | Апостасия РПЦЗ | Расколы, секты | Жития подвижников благочестия | Православная миссия | Пастырское училище | Фотогалерея | Проповеди-аудио

Хроника церковной жизни 
СЕРГИАНСТВО В ДЕЙСТВИИ: В РПСЦ установили литургическое прошение о воинстве неосоветской РФ, «о еже на враги победы и одолении»

Фоторепортаж с Епархиального Собрания Омско-Сибирской Епархии РИПЦ (2013 г.)

К 70-летию провозглашения Сталиным митр. Сергия (Страгородского) первым советским патриархом в МП пытаются «догматизировать» сергианство

Официальное заявление Сербской ИПЦ по поводу нападения на храм СИПЦ под Белградом и избиения иеромонаха Максима

Мониторинг СМИ: Федеральный арбитражный суд отменил решения судов предыдущих инстанций об изъятии у РПАЦ мощей преподобных Евфросинии и Евфимия Суздальских

Нападение на храм Сербской Истинно-Православной Церкви и избиение священника СИПЦ

Рождество Христово в кафедральном соборе св. прав. Иоанна Кронштадтского в Одессе

Все сообщения >>>

О Катакомбной Церкви 
Богоборництво і гоніння на Істинно-Православну (катакомбну) Церкву на Чернігівщині

Памяти катакомбного исповедника Георгия Степановича Чеснокова (1928-2012 гг.)

Катакомбная инокиня Ксения Л.

Церковь Катакомбная на земле Российской

«ТРЕТЬЯ СИЛА» В СОВРЕМЕННОМ ПРАВОСЛАВИИ РУССКОЙ ТРАДИЦИИ. Современная наука начинает замечать ИПЦ, хотя и не выработала общепринятой классификации этой Церкви

Катакомбные Отцы-исповедники об отношении к власти и к советским паспортам

ИСТИННО-ПРАВОСЛАВНЫЕ ОБЩИНЫ В КИЕВЕ в 1930-х годах

Все сообщения >>>


Адрес редакции: E-mail: catacomb@catacomb.org.ua
«Церковные Ведомости» - вне-юрисдикционное православное духовно-просветительское издание, являющееся авторским интернет-проектом. Мнения авторов публикаций могут не совпадать с точкой зрения редакции. Одной из задач издания является освещение различных мнений о современной церковной жизни, существующих среди духовенства и паствы Истинно-Православной Христиан. Редакция оставляет за собой право редактировать или сокращать публикуемые материалы. При перепечатке ссылка на «Церковные Ведомости» обязательна. 

Rambler's Top100 Находится в каталоге Апорт Рейтинг@Mail.ru Каталог BigMax.ru